ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ПІДРІВНЯ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ КЛАСИ (ФОРТЕПIAНО, СКРИПКА, ВІОЛОНЧЕЛЬ, ФЛЕЙТА, САКСОФОН, КЛАРНЕТ, ТРУБА, БАНДУРА, ГІТАРА, ДОМРА, БАЯН, AKOPДЕOH, КСИЛОФОН, УДАPHI, ЕЛЕКТРОГІТАРА, БАС-ГІТАРА, ЕЛЕКТРОННІ КЛАВІШНІ (СИНТЕЗАТОР)

І. Загальні положення

Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з музичного мистецтва, інструментальні класи (фортепіано, скрипка, віолончель, флейта, саксофон, кларнет, труба, бандура, гітара, домра, баян, акордеон, ксилофон, ударні, електрогітара, бас-гітара, електронні клавішні (синтезатор) (далі — типова освітня програма) — розроблена для елементарного підрівня початкової музичної освіти МШ №1 ім. Е.Г. Гілельса, основною метою здобуття якої є введення учнів у світ мистецтва, виявлення та розвиток ïx музичних здібностей i талантів, у тому числі, з раннього віку, формування компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), необхідних для творчої самореалізації та можливого вибору професії у сфері музичного мистецтва.

Опанування програми дає можливість застосовувати набуті в процесі навчання компетентності в своєму повсякденному житті, а також, продовжити здобуття початкової мистецької освіти на базовому (середньому) підрівні початкової мистецької освіти загально-мистецького aбo початкового професійного спрямування.

Типова освітня програма розроблена на виконання статті 21 Закону України «Про освіту», статті 16 Закону України «Пpo позашкільну освіту» Концепції сучасної мистецької школи, затвердженої наказом Міністерства культури України від 20.12.2017 №1433 та наказу від 16.07.2018 №633 «Пpo затвердження методичних рекомендацій з розроблення освітнiх програм мистецьких шкіл» для забезпечення освітнього процесу мистецьких шкіл.

Нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю, як загальний, так i за освітніми компонентами, є мінімальнo необхідним для набуття компетентостей початкової музичної освiти елементарного підрівня i не може бути скороченийaбoзменшений, окрім такихвипадків:

зарахування на навчання зa типовою освітньою програмою учня/учениці старшого/-ої від 6 (7) років (перший клас початкової загальноосвітньої школи), коли йoro/її початкові здібності, продемонстровані на вступному прослуховуванні, дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшому темпі (навчання за скороченою програмою – скорочення року (років) опанування освітньої програми елементарного підрівня);

зарахування на навчання за типовою освітньою програмою учня/учениці з числа дорослих, коли його/її початкові здібностіпродемонстровані на вступному прослуховуванні дозволяють опанувати зміст освітньої програми в швидшомутемпі.

Рішення про скорочення нормативного строку здобуття початкової мистецької освіти та oбcягy опанування освітньої програми на початковому етапіприймаєтьсяузгодженовикладачемзфахута педагогічною радою мистецької школи. Скорочення строку опанування освітньої програми та зменшення обсягугодин на вивчення окремих дисциплін для учнів, які потребують звичайного темпу навчання, недопускається.

МШ №1 ім. Е.Г. Гілельса в межах своєї автономії здійснює освітній процес за власною освітньою програмою, розробленою з урахуванням цієї типової освітньої програми. Освітня програма МШ №1 ім. Е.Г. Гілельса розроблена на основі типової освітньої програми, яка затверджена Міністерством культури України.

Типова освітня програма визначає види навчальних занять, форми тa засоби поточного i підсумкового контролю та рекомендації щодо їх проведення, а також загальні підходи до оцінювання рівня досягнення учнями обов’язкових результатів навчання. Програма МШ №1 ім. Е.Г. Гілельса з інструментальних класів конкретизує зазначені позиції з урахуванням регіональних особливостей та потреб і можливостей учнів. Складником освітньої програми мистецької школи є навчальний план, який складається нa весь строк навчання за програмою та містить усі передбачені нею освітні компоненти з можливістю реалізувати варіативність змістуосвіти.

Мета типової освітньої програми — узагальнення та систематизація нормативного змісту навчання в логічній послідовності для досягнення учнями визначених нормативних результатів навчання шляхом застосування комплексу музично-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Типова освітня програма побудована із врахуванням таких принципів:

— узгодження цілей, змісту i очікуваних результатів;

— доступності та практичної спрямованості змісту навчання;

— наступності i перспективностінавчання;

— логічної послідовності опанування змісту i достатності обсягу навчання та освітніх компонентів для набуття учнями нормативних результатівнавчання;

— надання можливості для aдaптaції до iндивідуальних особливостей, потреб та інтересів учнів.

Мета опанування нормативного змісту програми — формування початкових теоретичних, теоретико-практичних, практичних, виконавських компетентностей з музично-інструментального мистецтва, розвиток музикальності, естетичного сприйняття та позитивного ставлення до різних видів мистецтва через долучення до кращих зразків національної та світової мистецької, зокрема музичної, спадщини, виявлення та створення умов для розвитку творчих здібностей учнів з раннього віку, мотивування дo продовження здобуття музичноїосвіти.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— формування та розвиток музично-образного мислення, естетичного смаку, навичок сприйняття музики, здатності міркувати про неї у взаємозв’язку з іншими видамимистецтв;

— опанування техніки викoнaння (вiдтворення) музичних творiв шляхом гри на музичному інструменті, практичне засвоєння засобів музичної виразності для ïx усвідомленого застосування під час виконання музичних творів відповідної складності;

— формування навичокемоційного та художньо-образного виконання музичнихтворів;

— формування здатності до гармонійної взаємодії у творчому колективі під час спільного (колективного) музикування;

— вироблення мотивації до самостійного навчання, творчогорозвиткуучня/ученицішляхомзалучення до вивчення, прослуховування, виконання творів музичного мистецтва;

— формування необхідних компетентностей (знань, умінь, навичок, розуміння, ставлення), що забезпечують можливість продовжувати навчання за освітньою програмою в інструментальних класах базового (середнього) підрівня загально-мистецького aбo початкового професійного спрямування, aбo за спорідненим видом мистецтва (театральне мистецтво, сольний cпів, музичний театртощо).

Зміст навчання за типовою освітньою програмою базується на запровадженні сучасної та ефективної системи навчання музичному мистецтву, що виявляється в можливості врахування та задоволення індивідуальних потреб кожного/-ої учня/учениці в загальному процесі навчання, створенні умов для професійної художньо-творчої самореалізації особистості учня/учениці, модернізації змicту початкової мистецької освіти i розширення функцій мистецьких шкіл, а також академічних свобод учасників освітньогопроцесу. Передбачається відкриття естрадно-джазового відділу та відділу ударно-духових інструментів.

Нормативний строк навчанняза типовою освітньою програмою становить 4 роки для учнів, які розпочати навчання у 6-7 років (пepший клас початкової загальноосвітньої школи). Діти, яким на 1 вересня пoточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочати здобуття початкової мистецької освіти цього ж навчального року за заявою бaтьків (інших законних представників). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової музично-інструментальної освіти елементарного підрівня за цією типовою освітньою програмою з будь-якого віку.

Тривалість опанування типової освітньої програми учнями з числа ociб з особливими освітніми потребами визначається iндивідуальним темпомнабуття відповідних компетентностей та може бути збільшенoю.

Основною формою здобуття початкової мистецькоїосвіти за цією типовою освітньою програмою є очнаформа. Враховуючи можливості та потреби учнів, у тому числі з числа осіб з особливими освітніми потребами (діти-інваліди), допускається організація навчання за іншими формами навчання домашньою, дистанційноюабо екстернатною.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за типовою освітньою програмою. Розпочати навчання за освітньою програмою початкової мистецької освіти з музично-інструментального мистецтва на елементарному підрівні може особа будь-якого віку, яка при вступі демонструє виконання (спів) пісні за власним вибором, повторює за екзаменатором нескладний ритм та мелодію, вірш.

Загальний мінімальний нормативний обсяг навчального навантаження на одного/одну учня/ученицю на весь строк навчання на елементарному підрівні (4 роки) в класах інструментальної музики становить 840 годин з розрахунку 35 навчальних тижнів на рік:

Навчальний план інструментальних класів

* Ансамбль, чисельність учнів у якому складає 6 і більше осіб.

Перелік навчальних дисциплін за вибором: «Фах», «Другий музичний інструмент», «Читка нот з листа», «Ритміка», «Сольний спів», «Образотворча композиція», «Сценічна мова», «Танець», «Ансамбль», «Постановка голосу», «Композиторська творчість», «Імпровізація», «Сценічна підготовка» тощо.* Ансамбль, чисельність учнів у якому складає 6 і більше осіб.

Інші форми роботи: «Практикум з календарних обрядів українського народу та народів України і світу», «Репетиції», «Постановка концертних номерів», «Постановка голосу для класу бандури», «Слухання музики» тощо.

Основною формою організації освітнього процесу є урок індивідуальний абогруповий.

У межах уроку або в позаурочний час рекомендовано використовувати різні форми i методи навчання — мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, брейнринги, конкурси, фестивалі, інсценізації, уроки-семінари, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, квести, перегляд (наживо чи в запису) вистав, виставок, відвідування концертів та участь у концертах школи та за її межами.

Наповнюваність груп для проведення групових занять з навчальних дисциплін становить:

«Музична грамота та практичне музикування» — в середньому 10учнів;

«Бесіди про мистецтво» — в середньому 12 учнів;

«Інструментальний ансамбль» — залежно від складу від 2 до 12 учнів;

«Оркестр» (групи оркестру) — відповіднодо складу в середньому 6 учнів;

«Хор» (групи xopy) — в середньому 12 учнів.

У разі неможливості сформувати групу у зв’язку з недостатністю або перевищенням відносно зазначених нормативів контингенту учнів, допускається відхилення по наповнюваності груп у той чи інший бік не більшє як на 20 % (окрім груп з вивчення навчальної дисципліни «Музична грамота та практичне музикування»).

Контроль i оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Meтa контролю полягає у пошуку ефективних шляхів досягнення навчальних результатів кожного/кожної учня/учениці.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти учні шкільного віку за сприяння викладачів опановують способи самоконтролю, саморефлексії i самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках, розумінні, ставленні та ïxкорекції.

Завдання оцінювання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти — розкрити потенціал кожного/кожної учня/учениці, підтримувати та надихати йoгo/ïï до подальшого навчання та музикування. Вимоги доочікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для організації постійного спостереження за навчальним поступом. Оцінювання навчальних досягнень здійснюється не за одиничні завдання, а за пpoгpec у опануванні дисципліни в цілому.

Для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів (нормативних результатів навчання) застосовуються форми поточного та підсумкового контролю.

Поточний контроль відбувається протягом навчального року та підсумками роботи під час навчальних занять у формі опитувань або прослуховувань. Поточний контроль здійснюється з метою оперативного моніторингу моніторингу результативності навчання учня/учениці та коригування педагогічних прийомів і методів, що застосовує до нього/неївикладач.

Підсумковий контроль здійснюється по завершенню кожного року навчання у формі річного контрольного заходу.

Наприкінці четвертого року навчання проводиться підсумковий контроль за освітніми компонентами:

1.«Музичний інструмент» — у формііспиту.

2.«Музична грамота та практичне музикування» i «Бесіди про мистецтво»—уформікомплексногоіспиту-співбесідизвиконанням творчогозавдання;

3.«Хор»/«Оркестр»/«Ансамбль»—уформіпублічногоколективного виступу.

Зарезультатамипідсумковогоконтролюначетвертому poцiнавчання у разі демонструванняучнем/ученицеюрезультатів навчання, передбачених власноюосвітньоюпрограмоюмистецькоїшколи, йому/їйвидаєтьсясвідоцтво про початкову мистецьку освіту елементарного підрівня.

Для оцінювання міри досягнення учнями результатів навчання елементарного підрівня початкової мистецької освіти МШ №1 ім. Е.Г. Гілельса застосовується:

бальне оцінювання, яке передбачає виставлення балів (оцінок) у цифровому (числовому) виразі.

Бальне оцінювання передбачає поділ досягнутих результатів на 4 pівня:

1.Початковий (1-3 бали)

2.Середній (4-6бали)

3.Достатній (7-9балів)

4.Високий (10-12балів).

Форми, види, зміст та строки проведення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень учнів конкретизуються в типових та робочих навчальних програмах дисциплін.

Оцінювання на четвертому році навчання передбачає зіставлення навчальних досягнень учнів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними власною освітньою програмою мистецької школи та навчальними програмами дисциплін.

Учні, які в повному обсязі виконали вимоги до результатів навчання, визначених власною освітньою програмою мистецької школи можуть бути рекомендованими до навчання на наступному підрівні за загально-мистецьким a6o початковим професійним спрямуванням.

Для забезпечення навчальних результатів учнів за освітньою програмою мистецькі школи комплектуються необхідними обов’язковими засобами, навчальним обладнанням та іншими ресурсамивідповідно до профілю та напряму роботи за нормативами згідно з Нормативами матеріально-технічного забезпечення мистецьких шкіл, затверджених наказом Міністерства культури України від 19.06.2014 № 475 (зі змiнами). Цей перелік може бути доповнений залежно від потреб мистецькоїшколи.

ІІ. Нормативні результати та зміст (цілі) навчання

Опанування нормативного змісту навчання за типовою освітньою програмою передбачає досягнення таких обов’язкових результатівнавчання:

Конкретні очікувані результати навчання учнів за окремими освітніми компонентами визначаються навчальними програмами дисциплін.

ІІІ. Перелік освітніх компонентів: нормативний зміст освіти.

Нормативний зміст типової освітньої програми елементарного підрівня з музичного мистецтва, інструментальні класи складається з інваріантного та варіативного складників, які є однаково обов’язковими для включення дo програми навчання учня/учениці i становлять єдиний комплекс освітніх компонентів, опанування яких забезпечує досягнення нормативних результатів навчання. Власна освітня програма мистецької школи, у якій вилучено будь-який з визначених нижче освітніх компонентів а6о скорочено обсяг навчального навантаження, передбаченого для ïx опанування, визнається такою, що не відповідає типовій освітній програмі (стандарту).

Інваріантний складник змісту початкової освіти елементарного підрівня — це мінімальний нормативний складник, який не може бути меншим встановленого обсягу i повинен охоплювати весь спектр освітніх компонентів, визначених типовою освітньою програмою.

Варіативний складник спрямований нa забезпечення індивідуального підходу, в т. ч. індивідуального темпу здобуття освіти, поглиблення фахових компетентностей, забезпечення права вибору освітніх компонентів відповідно до інтересів та потреб учня/учениці та використовується для:

-запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, щo розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів, видів мистецтва тощо. У такому випадку зміст варіативного складника формується з навчальних дисциплін, факультативів, видів діяльності за вибором учня/учениці та викладача, враховуючи можливості відповідної мистецької школи;

-підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника;

-репетицій, підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

Для елементарного підрівня початкової музичної освіти інструментальні класи є обов’язковими такi освітні компоненти:

*Установлена кількість навчальних годин розрахована на кожного учня/ученицю, який/яка навчається за освітньою програмою і становить мінімальний обсяг, необхідний для опанування змісту освіти, визначеного типовою освітньою програмою, зменшення якого не допускається.

Кількість годин навчального навантаження, визначених власною освітньою програмою мистецької школи, є основою для розрахунку концертмейстерських годин, які плануються згідно з потребами освітнього процесу для уроків з навчальних дисциплін «Музичний інструмент» (окрім музичних інструментів: фортепіано, арфа, синтезатор, бандура, баян, акордеон, гітара), «Хор», «Інструментальний ансамбль (оркестр)» (для кожної групи), відповідних дисциплін та форм роботи, передбачених варіативним складником.

Кількість концертмейстерських годин для забезпечення освітнього процесу визначається з розрахунку:

не більше 100 % годин аудиторних індивідуальних занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожного/ кожну учня/ученицю) та у випадках, передбачених навчальною програмою;

не більше 100 % годин аудиторних групових занять (уроків), передбачених робочим навчальним планом (на кожну групу учнів);

не більше 100 % годин, передбачених для зведених peпeтицiй xopy/оркестру;

не більше 100 % годин, передбачених для вивчення навчальних дисциплін варіативного складника: другий музичний інструмент, ритміка, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано, а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), постановка концертних номерів, сольний спів, танець.

Планування та організація освітнього процесу.

У навчальному плані зазначаються дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстера та зазначаються особливості розpaxунку навчального навантаження.

На основі навчального плану мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план, який є підставою для розрахунку кількості педагогічних (викладацьких та концертмейстерських) годин i ставок необхідних для виконання власної освітньої програми мистецької школи. Логічна послідовність вивчення та конкретний зміст освітніх компонентів розкривається у навчальних програмах відповідних навчальних дисциплін.

Повноцінність початкової музичної освіти елементарного підрівня забезпечується реалізацією нормативного змісту та обсягу навчального навантаження, передбаченого цією типовою ocвітньою програмою.

Планування та організація освітнього процесу за робочим навчальним планом має працювати на створення максимально сприятливого середовища для учнів з урахуванням ïx віку, рівня психофізіологічного розвитку та з дотриманням санітарних норм.

При складенні розкладу занять (уроків) для учнів з числа дітей 6-7 років або осіб з особливими потребами рекомендується рівномірно розподіляти навчальне навантаження кожного/кожної учня/учениці протягом тижня з розрахунку не більше 2-3 заняття (уроки) на день.

Навчальна дисципліна «Бесіди про мистецтво» є загальною інтегрованою дисципліною i поділ на групи для ïї вивчення може відбуватися без урахування фаху учня/учениці.

Усi учні початкової музичної освіти елементарного підрівня повинні набути передбачені освітньою програмою компетентності колективного музикування в межах однієї з навчальних дисциплін:

«Інструментальний ансамбль (оркестр)» — для учнів, фахом яких є один з оркестрових інструментів, або «Хор».

Вибір форми колективного музикування здійснюється за бажанням учня/учениці тa/aбо за рекомендацією викладача.

При обранні форми «гра в ансамблях, різних за складом» тa/aбo «гра в оркестрі» розподіл годин, передбачених для вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль (оркестр)», здійснюються шляхом поділу навчальної дисципліни на модулі, які реалізуються протягом усього строку навчання. Навчання з використанням таких форм може тривати різні періоди: півроку, рік, півтора року, два роки (залежно від поставлених навчальних завдань). При цьому кожен модуль може відповідати одному складу ансамблю.

Учні, фахом яких є фортепіано, а також інші учні першого року навчання вивчають навчальну дисципліну «Хор (вокальний ансамбль)». Iнші учні за бажанням можуть продовжувати вивчення навчальної дисципліни «Хор» на третьому-четвертому роках навчання за умови вивчення ними навчальної дисципліни «Інструментальний ансамбль» в рамках варіативного складника.

Рекомендації щодо планування вивчення навчальних дисциплін в межах варіативного складника.

Розподіл годин, передбачених для реалізації варіативного cкладника типової освітньої програми на першому та другому роках навчання здійснюється залежно від поставлених викладачем педагогічних цілей та підходів мистецької школи до організації освітнього процесу в наступний спосіб:

1)Запровадження факультативів, навчальних дисциплін за вибором, що розширюють компетентності за обраним учнем/ученицею фахом, або з інших інструментів або видів мистецтва тощо.

Зокрема, рекомендованими факультативами, навчальними дисциплінами за вибором є: другий музичний інструмент, читання нот з листа, ритміка, основи імпровізації, інструментальний ансамбль (для учнів класу фортепіано а також тих, хто як форму колективного музикування обрав «Хор»), практикум з календарних oбpядів українського нapoду та народів України i світу, постановка концертних номерів, coльний спів (для класу бандури — особливо рекомендовано), образотворча композиція, сценічна мова, танець тощо.

У разі застосування цього способу розподілу варіативного складника педагогічна рада може передбачати таку ж саму кількість годин, яка передбачається для фаху, на вивчення іншого музичного інструменту, утворюючи інститут партнерства між викладачами з різних інструментів, що позитивно впливатиме на обсяг ïx педагогічного навантаження та створення додаткових учнівських виконавських колективів.

2)Планування 0,5 або 1 години варіативного складника для підсилення навчальних дисциплін інваріантного складника, наприклад «Mузичний інструмент» здійснюється у разі:

-значного відставання учня/учениці від планових показників навчальних досягнень з цієї дисципліни (критично низького темпу засвоєння навчального матеріалу), виявлених за результатами поточного контролю:

-виявлення у учня/учениці особливих музичних здібностей, що передбачає необхідність опанування ним/нею більш складного навчального матеріалу та формування ширших компетентностей, ніж передбачені типовою навчальною програмою.

3)Планування не більше 1 години (щотижнево aбo сукупно раз на місяць чи на півроку) на проведення репетицій (у тому числі зведених), підготовки до конкурсів, інших публічних виступів, створення концертних програм тощо.

При розподілі обсягу навчального навантаження на цiлi, зазначені в цьому пункті, необхідно враховувати, щозагальнийвідведенийoбcягможе бути теж поділений на частини за видами діяльності.

Розподіл годин варіативного складника на третьому-четвертому poкаx навчання може здійснюватися у вище вказаномупорядку.

Увесь перерозподіл годин фіксується в робочому навчальному плані, який щорічно затверджується директором мистецької школи. Для цього вci навчальні дисципліни варіативного складника конкретизуються в лівому стовпці «Навчальні дисципліни» з визначенням відповідної кількості годин на ïx вивчення. Якщо години варіативного складника розподіляються для підсилення навчальної дисципліни інваріантного складника, то ці години додаються до нормативної кількості годин, передбачених навчальним планом для відповідної дисципліни. Якщо певний обсяг навчального навантаження спрямовується на репетиції, підготовку до конкурсів тощо і планується сукупно (раз на місяць чи на півроку), то цей oбcяг вказується в крайньому правому стовпці навчального плану «Усього годин».

ІV. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості елементарного підрівня початкової мистецькоїосвіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти початкової мистецької освіти елементарного підрівня передбачають у мистецьких школах здійснення таких процедур i заходів:

-удосконалення освітньої діяльності, що сприяє зростанню позитивного іміджушколи;

-оновлення методичної бази освітньої діяльності шляхом здійснення моніторингу та періодичного перегляду ocвiтнix пpoграм, у тому числі наскрізних, навчальних програм дисциплін, критеріїв оцінюванння навчальних досягнень учнів, засобів оцінювання та методів демонстрування результатів навчання, навчально-методичних матеріалів, бібліотечних фондів мистецької школи;

-контроль за виконанням навчальних плані в власної освітньої програми мистецької школи, якістю знань, умінь i навичок учнів, розробка рекомендацій щодо ïxудосконалення;

-щорічне оцінювання освітнього процесу за кожною навчальною дисципліною учнями, їхніми батьками або іншими законними представниками за результатами добровільногоопитування;

-збереження, а при можливості, збільшення контингенту учнів;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічнихпрацівників;

-забезпечення наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для ефективного управління та opганізації освітнього процесу за освітньоюпрограмою;

забезпечення публічного висвітлення інформації про освітню діяльність мистецькоїшколи;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища мистецької школи (контроль та поточне коригування взаємодії викладача й учня в організації i забезпеченні освітнього процесу);

-створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у навчально-методичних, наукових працях працівників мистецьких шкіл та учнів;

-інших процедур i заходів.

Вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти складаються з наступних компонентів:

Кадровe забезпечення освітньої діяльності.В основу формування системи підбору педагогічних кадрів у мистецьких школах покладено наступні критерії: професіоналізм, відповідна фахова освіта, наявність педагогічних та творчих здібностей, внутрішня потреба до вдосконалення своєї фахової компетентності, високі моральні якості та професійна етика.

Посаду викладача, концертмейстера може обіймати особа, яка має фахову передвищу (середню спеціальну) музичну освіту або вищу музичну освіту, належний рівень професійної підготовки, відповідну педагогічну кваліфікацію, яка здатна забезпечити результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в закладі.

Навчально-методичне забезпечення.Наявність комплeксу методичних матеріалів, необхідних для провадження освітнього процесу: освітньої (освітніх) програми (програм), навчального плану, робочих навчальних планів, навчальних програм, робочих навчальних програм викладачів, репертуарних списків, тощо, які відповідають змісту освітньої програми, підручників, навчальних, навчально-методичних посібників, авторських методичних розробок, методичних рекомендацій, індивідуальних завдань, збірників ситуаційних завдань (кейсів), комп’ютерних презентацій, ілюстративних матеріалів, фоно- та відеохрестоматій, довідкової та іншої навчальної літератури відповідно до змісту навчальних програм, комплексів для проведення контрольних заходів (для теоретичних дисциплін) та методик і критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

Матеріально-технічне забезпечення.Наявність відповідних приміщень (навчального корпусу) для провадження освітнього процесу з необхідним набором основних технічних засобів, музичних інструментів, обладнаних класів (аудиторій) для колективного музикування, приміщень для педагогічних працівників, службових та допоміжних приміщень, які забезпечені навчальними та офісними меблями, комп’ютерною технікою, музичними інструментами, обладнанням та програмним забезпеченням, використання яких передбачають навчальні дисципліни, а також підсобні (санітарно-побутові) приміщення та засоби.

Якість пpоведення навчальних занять.Здійснення моніторингу навчально-методичного рівня проведення викладачем навчальних занять, аналіз ефективності використання існуючих та впровадження в освітній процес різноманітних сучасних художньо-педагогічних методів, підходів та інструментів.

Виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою.Упровадження в межах своїх повноважень виконання актів законодавства щодовсебічного розвитку та функціонування української мови як державної під час освітнього процесу, забезпечення ведення документації, оформлення наочності, організації та проведення творчих заходів, урочистостей, оформлення класів написами державною мовою у мистецьких школах.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) — безперервне відстеження результатів навчання учнів, ïx прогнозування та коригування на ïx основі педагогічних методів і прийомів для засвоєння учнями компетентностей, необхідних для досягнення навчальної мети.

Моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на шкільному рівні проводяться шляхом поточного та підсумкового контролю якості засвоєння знань, рекомендаціями щодо ïx проведення та передбачають збирання первинних даних, аналіз i оцінку досягнень учнями результатiв навчання (компетентностей), формування i ведення бази даних, завдань, тестів, виступів, іншого інструментарію для оцінки якості освітньої діяльності мистецьких шкіл та (або) якості початкової мистецької освіти та визначення якості та ефективності роботи педагогічних працівників.

Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової мистецької освіти елементарного підрівня, вчасно приймати необхідні педагогічні рішення стосовно опанування нормативного змісту та підвищення якості надання освітніх послуг мистецькою шкалою.

Moнiторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання – система заходів контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, виконанням навчальних планів та освітньої програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня із застосуванням різноманітних методів i форм підвищення мотивації учнів до навчання, що проводиться з метою забезпечення конституційного права громадян на здобуття та завершення повного курсу навчання в мистецькій школі.

Мистецькі школи оприлюднюють свою освітню пpoгpaмy та навчальний план на власному веб-сайті (у разі його відсутності – на веб-сайті їх засновників або органів управління).